Щит (кристалічний щит) – великий (до 1000 км впоперек) виступ фундаменту платформи, що зберігав протягом еволюції більш-менш постійне в плані й по висоті положення й лише епізодичне, під час найбільших трансгресій, що заливався водами дрібного моря. Характеризується переважним розвитком найбільш древніх, допалеозойських порід й їхніх комплексів, а найбільше інтрузивних і метаморфічних порід різного складу. Границями щита є його прогини, западини, розриви, особливо флексури, виражені в рельєфі у вигляді великих уступів. Щити характеризуються зниженими значеннями щільності теплового потоку й підвищеною потужністю (більше 150 км) літосфери. Прикладами щитів можуть служити Балтійський й Український щити Східно-Європейської платформи, Алданський щит Сибірської платформи, Канадський - Північно-Американської платформи. Щити Північної півкулі в четвертинний період випробували потужне покривне заледеніння (потужності льодовиків досягали декількох кілометрів) і значне ізостатичне підняття в результаті розвантаження після їхнього танення. Одночасно підсилилися процеси розломо- і блокоутворення, диференційованих тектонічних рухів, активізації сейсмотектоніки.
Джерело: |