Каталог статей
Серединно-океанічні хребти
 Серединно-океанічні хребти - лінійні підводні підняття
ложа океанів в зонах активного розсуну (дивергенція) літосферних плит і утворення нової кори океанічного
типу. Відомі у всіх океанах. Утворюють світову систему серединно-океанічних
хребтів протяжністю більше 60 тис. км, відкриту
ученими в середині 20 ст. Система включає
хребет Гаккеля в Євразійському бас. Північного Льодовитого океану,
Серединно-атлантичний хребет в Атлантичному океані, на Південь досягаючи о.
Буве. На Захід від нього відходить Американо-атлантичний хребет, а на Схід –
Африкано-антарктичний хребет, що змінявся в Індійському океані
Південно-західним Індоокеанським хребтом. В центрі цього океану спостерігається
потрійне зчленовування серединно-океанічних
хребтів, подібне зчленовуванню району о. Буве; звідси на Північ, в Аденську
затоку, відходить меридіональний хребет Шеба, на Південний Схід –
Австрало-атлантичний хребет. Останній продовжується
Південно-тихоокеанським підняттям, яке
зміняється Східно-тихоокеанським підняттям, що
йде на Північ, в Каліфорнійську затоку, де
зрізається розломом Сан-Андреас. Серединно-океанічні хребти мають ширину від
декількох сотень до 1000–1500 км і висоту понад 3 км. Їх вершини нерідко виступають над водами океану у вигляді островів
вулканічного походження. Гребенева зона хребтів характеризується різко
розчленованим рельєфом і мілкоблоковою будовою. Вздовж осі океанічного хребта звичайно формується рифова долина шир.
25–30 км, в днищі якої вкладений вузький (шир.
4–5 км) осьовий рифт – тектонічна щілина, що розкривається,
з інтенсивним проявом
сучасного вулканізму.
Джерело: | Категория: Географічні терміни | Добавил: Tanja-star (02.02.2010)
| Автор:  
|
| Просмотров: 1752 | Комментарии: 0
|
| 
