Рівнина - відносно рівна поверхня з невеликими (до 300-400 м) коливаннями висот і переважанням малих (до 5-10°) ухилів; один з двох основних типів рельєфу земної кулі (другий – гори). Рівнини зустрічаються на різних абсолютних висотах на суші і на дні океанів і морів (підводні рівнини). На суші розрізняють рівнини: низовинні, або низовини, розташовані нижче у. м. (напр., Прикаспійська низм.), низькі – на выс. до 200 м, піднесені – 200–500 м, нагірні (плоскогір'я, плато), похилі підгірні. Найбільш типові рівнини для платформ і міжгірських западин. Для них характерна відкрита лінія горизонту – рівна або хвиляста, з м'якими контурами. По особливостях рельєфу виділяють плоскі, хвилясті, горбисті, грядкові, східчасті (терасні) рівнини. За походженням і переважанню тих або інших екзогенних процесів розрізняють структурні (напр., плато), денудаційні і акумулятивні рівнини. Більшість великих рівнин (Російська, Західно-Сибірська, Средньо-Сибірськая, Північно-Американська, Амазонськая) має складне походження. Рівнини займають більше 20 % суші і є основними територіями розселення людини. На дні морів і океанів вони підрозділяються залежно від глибини, походження, типу донних організмів (абісальні, батиальні рівнини).
Джерело: |