 Нефелінові руди – другий (після бокситів) промислово значимий вид алюмінієвої сировини. Їхня цінність визначається концентрацією нефеліну, що містить у середньому 33 % Аl₂о₃, 16 % Na₂o і 5-6 % K₂O. Цей мінерал використовується для одержання глинозему з попутним виробництвом соди, поташу, силікагелю, белітових шламів, а також ультрамарину. Нефелінові руди оконтурюються у вигляді штоко-, дайко- і лаколітоподібних тіл у складі лужних магматичних порід, зв'язаних в основному з ультраосновною й основною магмою. Їхня якість визначається змістом як коштовних (Аl₂о₃ - не менш 22,5 %; Na₂o+K₂O - не менш 9,5 %), так і шкідливих (Sіо₂ - не більш 45 %; Fе₂о₃ - не більш 7 %) компонентів.
Російські родовища нефелінових руд перебувають у Кузнецькому Алатау ( Кия-Шалтирське, Горячегорське й інші), Бурятії (Мухальское, Нижньобурульзайське й інщі), Туві ( Баян-Кольське й інші), а родовища апатитонефелінових руд (Кукисвумчоррське, Юкспорське й інші) зосереджені в складі Хібінського лужного масиву на Кольськім пів-острові. Значні масиви нефелінових сиєнітів є в Канаді, США, Норвегії, Португалії, Італії, Мексиці, Бразилії й інших країнах; вони розглядаються як потенційні джерела алюмінієвої сировини. Загальні запаси нефелінових руд у Росії становлять більш 6,75 млрд. т. Нефелінові концентрати хібінських родовищ і уртіти Кия-Шалтирського рудника переробляються на Пікалевському і Ачинськом глиноземних комбінатах.
Джерело: | 
