 Місто - великий населений пункт, жителі якого зайняті переважно поза
сільським господарством - в
промисловості, будівництві, транспортній сфері, торгівлі, науці, культурі,
сфері обслуговування та ін.
Міста - місця концентрації виробничих, адміністративно-політичних, культурних
та наукових функцій, а також центри різноманітного обслуговування навколишніх
територій. В світі немає
єдиного підходу до виділення міст (див. Міське населення), тому кількісні дані
про міста, про міське, а
отже, і про сільське населення, про міські агломерації і мегалополіси, що наводяться по всьому світу в цілому, досить
умовні. Критерії мінім. чисельності населення розрізняються дуже сильно: напр.,
в Ісландії це 200 чол., а в Японії 30 тис. чол. В Росії до міст відносяться поселення з числом жителів не менше 12
тис. чол., В яких не менше 85% працюючих зайняті поза сільським господарством.
Однак правова норма про статус міст не має зворотної сили: існуючі невеликі
містечка (до 1957 р. в РРФСР до міст ставилися поселення, які мають не менше
тисячі дорослого населення, з якого не більше 25% зайнято сільським
господарством) автоматично не разжалуются, в результаті в Росії більше 170 міст
налічують менше 12 тис. жителів, з них більше 121 - до 10 тис., а серед них 32
- до 5 тис. Одночасно є зростаючі поселення, які відповідають критеріям міста,
але поки що залишаються селищами міського типу, так як статус кожного міста затверджується
федеральним законом. Міста вперше почали з'являтися при переході від
первісно-общинного ладу до класового суспільства і розвивалися в міру
поглиблення суспільного і географічного розподілу праці. З плином часу суттєво
змінювалися характер міст, їх місце у виробництві й у житті суспільства, склад
їх населення і вигляд. Причини, за якими виникали і розвивалися міста в різні
історичні епохи, були різні, тому одні міста зникали або втрачали своє
значення, інші, навпаки, розвивалися і росли. В 20 ст. (а в деяких країнах з 19 ст.)
Відбувався бурхливий ріст міст (див. Урбанізація).
Нині в Росії близько
1100 міст, а в світі їх
налічуються десятки тисяч. Навіть в
межах однієї країни міста дуже не схожі один на одного - різні за величиною,
виконуваних функцій, зовнішності. Незважаючи на яскраві національні,
регіональні та індивідуальні особливості міст, їх функції, образ і величина в
певних межах тісно пов'язані; такими рубежами в світі визнані 100 тис. мешканців (бл. 2200 міст) і 1 млн. жителів
(більше 300). В Росії
виділяють малі міста (до 20 або 50 тис. чол.), середні (від 20-50 до 100 тис.), великі (100-250 тис.), великі (250-500
тис.), найбільші (від 500 тис. до 1 млн. чол., їх більше 20) та
міста-мільйонери (понад 1
млн. чол., їх 11). Міста бувають вузькоспеціалізовані і багатофункціональні;
великі міста, як правило, виконують безліч функцій. Місто постійно
розвивається: в ньому формується специфічне середовище, воно обумовлює особливий спосіб життя і
особливий менталітет городян, які, у свою чергу, впливають на міське середовище
(див. Хибна урбанізація).
Джерело: |
