Міський транспорт - здійснює переміщення (перевезення) пасажирів та вантажів в межах міста. Пасажирські перевезення виконують індивідуальні легкові автомобілі, таксі і міський громадський транспорт (автобус, тролейбус, трамвай, метрополітен, приміські електропоїзди, фунікулери, канатні дороги), а вантажні - автомобільний, водний і залізничних транспорт. Перші омнібуси на кінній тязі в містах Європи та Америки з'явилися наприкінці 20-х років 19 ст.; Трамвай на кінній тязі - в Нью-Йорку (1831), на канатній - в Сан-Франциско (1873), на електричній - в Берліні (1881); перші тролейбуси - в Англії і Норвегії (1906-09 років ); перші автобуси - в Англії і США (1902); метрополітен - в Лондоні (1863) і Нью-Йорку (1871). Громадський пасажирський транспорт в більшості міст світу збитковий. Із зростанням рівня автомобілізації (до 500-800 легкових машин на 1 тис. жителів) значення громадського транспорту зменшилося, але переміщення всередині міста через перенасичення міських вулиць автомобілями (транспортні пробки) перетворилося на одну з найгостріших соціально-економічних і екологічних проблем сучасного суспільства . Вона вирішується по-різному: шляхом спорудження щільної мережі високошвидкісних автострад, що прорізають міську територію; будівництва і розширення мережі швидкісного рейкового позавуличного громадського транспорту (звичайного і швидкісного трамвая, полегшеного і важкого метрополітену, швидкісного метрополітену); виділення спеціальних смуг руху тільки для громадського пасажирського транспорту ; впровадження системи «парк-енд-райд» (обмеження на в'їзд до центру міста шляхом створення паркувальних стоянок біля приміських станцій і кінцевих станцій метрополітену на околицях міста з подальшою пересадкою на ці види швидкісного рейкового транспорту); введення підвищеної плати за паркування в центрі або за в'їзд у центр міста. В ряді країн Центр. і Сх. Європи, Азії та Америки продовжують діяти традиційні види громадського транспорту - трамвай і тролейбус, тоді як в більшості країн світу в перевезеннях пасажирів переважають дизельні автобуси і мікроавтобуси, а в країнах, що розвиваються збереглися архаїчні засоби сполучення - велосипеди, гужовий транспорт та ін. Перевагою громадського транспорту є економія займаного їм міського простору, більш висока швидкість пересування його позавуличних видів; менше забруднення навколишнього середовища порівняно з численними легковими автомобілями.