Міська агломерація - група близько розташованих міст, об'єднаних тісними виробничими, трудовими, культурно-побутовими, рекреаційними зв'язками; до її складу входять також селища міського типу і сільські поселення. В 20 ст. міста дуже часто з'являлися і швидше росли поблизу найбільших центрів. Хоча це породжувало містобудівні та екологічні проблеми, важливіше виявлялися економічні вигоди: високий ступінь територіальної концентрації промисловості, транспортних та інженерних мереж, наукових та навчальних установ, а також висока щільність населення забезпечували можливість розвитку різноманітних зв'язків між поселеннями, які необхідні для функціонування господарства і життя суспільства в епоху сучасної науково-технічної революції. Тому формування агломерацій - закономірна стадія розвитку розселення в епоху урбанізації.

Міська агломерація складається з ядра (великого міста) і периферійної зони. Бувають моноцентричні агломерації, в яких одне місто-ядро значно перевершує за розміром всі інші поселення і підпорядковує їх своєму впливу (напр., московська, лондонська або паризька), і поліцентрична, з кількома містами-ядрами (напр., Рейн-Рур). В периферійній зоні розташовуються міста-супутники, інші міські, а також сільські поселення й окремі промислові, с.-г., транспортні, комунальні, рекреаційні підприємства, с.-г. угіддя та природні ландшафти. Агломерації на місцевості виглядають так: величезні простори щільної багатоповерхової забудови з'єднані транспортними магістралями, на які нанизані численні, іноді зростаються один з одним поселення; між магістралями розташовуються в осн. незабудовані земельні ділянки різного розміру, що використовуються менш інтенсивно. З висоти пташиного польоту поліцентричні агломерації виглядають як мережа, моноцентричні агломерації схожі на зірки.

Ознаки агломерацій очевидні: це наявність міста-ядра і кількох міст поблизу, висока щільність міського населення, інтенсивні зв'язку, у т. ч. і маятникова міграція між поселеннями. Однак не існує загальноприйнятих критерій виділення міських агломерацій (тому кількісні дані про них ще більш умовні, ніж по містах). Навіть в Росії застосовується кілька методик: до агломерацій відносять такі форми розселення, в яких людність ядра варіюється від 100 до 250 тис. чол., Приміська зона включає тер. в межах 2 - або 1,5-годинний доступності від центру, в ній розташовуються не менше 2 або 4 міських поселень із загальним числом жителів не менше 50 тис. чол. В світі налічується бл. 600 міських агломерацій, вони зосереджують майже 45% міського населення. При використанні більш жорстких з наведених критерій в Росії нараховується 49 міських агломерацій, що об'єднують понад 330 міст і 65 млн. чол. В світі сформувалося бл. 15 агломерацій, в кожній з яких понад 10 млн. жителів; найбільші з них токійська, нью-йоркська і шанхайська.