Лепьохін
Іван Іванович (1740–1802) - російський мандрівник і натураліст.
Академік Петербурзької АН (з 1771). В 1768–72
роках керував експедиціями в Поволжі, на Урал і Північ Європейської Росії. В
1773–74 роках подорожував по Білорусі. Після
повернення до Санкт-Петербурга був призначений директором Ботанічного саду.
Основна наукова праця Лепьохіна «Денні записки подорожі»
(т. 1–4, 1771–1805) – один з великих творів
російської наукової думки 18 ст., перекладений
на німецьку мову; по формі є щоденником подорожей,
оскільки містить і враження автора. В ньому
постійно перемежаються наукові описи природи і розповіді
про народний побут. В докладі «Роздуми про потребувипробовувати лікарську силу власних
зростань», прочитаному 11 березня 1783 р. на загальномузборі АН, Лепьохін виказаврядцінних
міркувань про розміщення рослин і тварин на земній кулі.
