 Карта грунтів – відбиває поширення ґрунтів, їхній генезис, умови ґрунтоутворення й фізико-геохімічні властивості. Розрізняють карти загальні, зміст яких становить показ генетичних груп ґрунтів, і приватні, що характеризують окремі властивості ґрунтів (механічний зміст, кислотність, засоленість, солонцюватість, концентрацію й міграцію хімічних елементів й інше). Широко поширені прикладні ґрунтові карти, наприклад агровиробничі, ґрунтово-меліоративні, ґрунтово-ерозійні.
Великомасштабні карти складають на основі польових зйомок, включаючи опис ґрунтових розрізів, узяття зразків ґрунтів, дешифрування аеро- і космічних знімків, аналіз рослинного покриву й ландшафту. Середньо- і дрібномасштабні карти створюють, використовуючи дані лабораторних аналізів, матеріали дистанційного зондування й ін. Карти застосовують для кадастрового обліку ґрунтів, їх екологічної й економічної оцінки, розробки агрономічних, природоохоронних заходів і меліорації, планування сільськогосподарського освоєння земель, проектування, будівництва, рішення інших господарських завдань.
Джерело: | 
