Горст - піднесений по розламах, зазвичай витягнута ділянка земної кори, обмежена круто нахиленими розривами - вскидами або (рідше) викидами. Утворюється в результаті інтенсивних її піднять. Досягає в поперечнику багатьох десятків кілометрів. Виділяють кілька різновидів горстів. Поздовжні горсти мають простягання, близьке до простягання складання їх гірських порід і простяганню всієї складчастої структури; поперечні мають простягання, приблизно перпендикулярного простяганню шарів і осі складчастості; похилі (косі або моноклінальні) - з ухилом поверхні в один бік; односторонні - похилі горсти, обмежені вскидами або викидами тільки з одного боку; клиноподібні - звужуючі до низу; прості - обмежені з одного боку тільки одним вскиданням або викиданням; складні (східчасті) обмежені з однієї або обох сторін серією вскидів або викидів і східчасто знижуються до суміжних опущених дільниць; в столових горстів породи не зім'яті в складки; в складчастих - зім'яті в складки. Термін вперше запропонований австрійським геологом Е. Зюсом в 1873 р.