Гороутворення (орогенез) - сукупність процесів, що призводять до утворення гір. Зазвичай під цим маються на увазі тільки внутрішні (ендогенні) сили, а саме повільні висхідні (тектонічні) рухи земної кори, в результаті яких з'являються великі позитивні форми рельєфу. Ці рухи можуть бути сводові (пологий вигин), складчастими (супроводжуються формуванням серії складок) і брилові, чи блокові (розкол з подальшим переміщенням по розриві, що утворився). Згідно з концепцією мобілізму, провідну роль відіграє горизонтальне зміщення літосферних плит, на кордоні яких розташовуються гол. області горотворення (гірські пояси). Швидкість підняттів оцінюється від декількох міліметрів до декількох сантиметрів на рік. Гороутворення може також мати вулканічну природу (внаслідок підйому і виливання магми), але цей варіант є менш поширений. Зростання гір неодмінно супроводжується їх руйнуванням, яке виробляють зовнішні сили (екзогенні процеси). Саме вони формують різко розчленований, контрастний крутосхилий рельєф гір. Тому гороутворення в широкому сенсі слова об'єднує всі фактори, як ендогенні, так і екзогенні, що сприяють появі і збільшенню висотних контрастів.