 Гляціологія -
наука про природні системи,
властивості і динаміка яких визначаються льодом. Предметом її вивчення служать
природні льоди на поверхні Землі, в атмосфері, гідросфері та літосфері - режим
і динаміка їх розвитку, взаємодія з навколишнім середовищем, роль льоду в
еволюції Землі. Єдиним природним об'єктом вивчення гляціології є гляціосфера і
складові її нівально-гляціальні системи. Гляціологія вивчає атм. лід, сніговий
покрив, снігові лавини і гляціальні сіли, річкові, озерні і морські льоди,
підземні льоди і полою, льодовики і льодовикові покриви. Разом з геокриологією об'єднується в криологи Землі, об'єктом якої служить криосфера
в цілому. Швидко зростає практичне значення гляціології. Сформувалася інженерна
гляціологія, до якої
відповідно з об'єктами програми
примикають льодотехніка і сніготехніка. Обширні дослідження в області гляціології ведуться в
Австралії, Австрії, Великобританії, Данії, Канаді, Китаї, Норвегії, США,
Франції, Швейцарії, Швеції, Японії. Розвиток вітчизняної гляціології пов'язано
з іменами С. В. Колесника, П. О. Шумського, М. В.
Тронова, Г. А. Авсюка, В. М. Котлякова та ін. Створюється
Всесвітній каталог льодовиків і банк гляціологічних даних, в Росії
в 1997 видано Атлас сніжно-льодових ресурсів світу (Держ. премія, 2001 р.).
Джерело: | 
