 Глина - осадова гірська порода, що складається в основному з
найтонших (менше 0,01 мм)
часток, глинистих мінералів (каолініт, монтморилоніт та ін.) Володіє
властивістю пластичності (в
суміші з водою утворює тісто, що приймає під тиском будь-яку форму, яка
зберігається і по висиханні). Після випалення набуває міцність каменю. При
ущільненні перетворюється на глинистий сланець і аргиллит, які разом з глиною
складають більше половини всіх осадових порід земної кори. Глина - корисна
копалина, що має широке
застосування і видобувається в великій кількості. Використовується в сирому
вигляді (земляна набивка, саманні цеглини), для
виготовлення керамічних виробів (глиняного посуду, дренажних труб, будівельної червоної цегли, черепиці),
керамзиту. Каолін (глиниста порода, що складається гол. чином з каолініту) використовується в паперовій,
гумовій, пластмасовій, парфумерній промисловості і як компонент фарфоро-фаянсових
мас. Монтморіллонітові глини,
що володіють колоїдними, в т.
ч. сорбційними властивостями (бентоніти), застосовуються при бурінні, в
металургії, харчової, хімічної і фармацевтичної промисловості.
Родовища найбільш цінних видів глин зосереджені на
платформах, де утворюються потужні кори вивітрювання. Глини кор вивітрювання
називаються первинними, а утворені в результаті перевідкладення глинистого
матеріалу - вторинними (зустрічаються серед осадових товщ всіх типів).
Джерело: | 
