 Геосинкліналь -
один з головних (поряд з платформою) тектонічних елементів земної кори. На
ранніх стадіях - вузька, глибоко прогинається рухома западина завдовжки в
декілька десятків і навіть сотень кілометрів, що виникає на дні морського бас.
і поступово заповнюються товщами переважно уламкових і еффузівних порід. В міру розвитку активізується
інтрузівна діяльність
(впровадження магми в товщу земної кори), на окремих ділянках починається
формування складок, відбувається підняття, що змінюється новим зануренням, виникають перерви
в осадконакопичення. Згодом процеси складкоутворення посилюються, відбувається
інтенсивне підняття всієї геосинклінальної області і створюється гірський
рельєф - геосинкліналь
трансформується у велику складчасту систему. Зазвичай вона утворюється в зоні
переходу від океану до континенту або між континентами. Теоретичні уявлення про формування геосинкліналей базуються
на вченні про тектонічних процесах земної кори, основи якого були закладені М.
В. Ломоносовим. Поняття про геосинкліналі в її первісному значенні (що
прогинається рухома заглиблення із компенсованим заповненням опадами) було
сформульовано в 1859 р. американським геологом і палеонтологом Дж. Холом, а
термін «геосинкліналей» введено в 1873 р.
Джерело: | 
