 Геологія – система наук про історію розвитку Землі й про її внутрішню будову. Основна увага приділяється земній корі: її складу, будові, руху й розміщенню в ній корисних копалин, особливо у верхній частині, доступної безпосередньому спостереженню. Сучасна геологія підрозділяється на ряд наук, напрямків і дисциплін; деякі з них (наприклад геофізика, що досліджує фізичні поля планети) граничить із іншими природничими науками.
Історична геологія вивчає процес формування Землі – як планети в цілому, так й її оболонок. У свою чергу, включає: стратиграфію, що встановлює послідовність утворення гірських порід, у результаті чого будується геохронологічна шкала; палеогеографію (часто її відносять до системи географічних наук), що відновлює ландшафти минулих геологічних епох; відокремлюється також четвертинна геологія, що докладно розглядає історію четвертинного періоду. Прикордонної з біологією є палеонтологія, що відновлює хід еволюції життя на Землі по залишкам викопних організмів і слідам їхньої життєдіяльності.
Речовинний склад земної кори вивчають наступні науки: мінералогія – наука про походження й властивості мінералів; петрографія – наука про походження й властивості переважно магматичних і метаморфічних гірських порід; літологія, присвячена вивченню осадових гірських порід. Прикордонною з хімією є геохімія – наука про поширення й переміщення хімічних елементів у земній корі й інших оболонках Землі.
Геотектоніка займається загальними закономірностями будови земної кори й верхньої мантії (літосфери), походженням і розвитком їхніх частин, що складають, (тектонічних структур) , а також рухом останніх, що є прерогативою особливого напрямку науки - геодинаміки.
Ряд дисциплін поряд з теоретичними заглиблено розробляють і практичні аспекти геології, спрямовані на рішення господарських. й екологічних завдань. До таких можна віднести: гідрогеологію, що вивчає підземні води; геологію корисних копалин, що вивчає походження й поширення родовищ; інженерну геологію, у чийому веденні перебувають властивості ґрунтів і гірських порід, знання яких необхідно при будівництві й інших видах господарської діяльності. Синтезом геологічних знань по конкретній території займається регіональна геологія. Вона широко залучає дані прикордонної з географією науки про рельєф Землі – геоморфології.
Традиційно геологічні дослідження опираються на прямі польові спостереження, які потім піддаються камеральній і лабораторній обробці. Унікальний матеріал дають бурові роботи, особливо на надглибокі (більше 7 км) шпарах. Починаючи з 1950-х рр. широко використовуються дистанційні методи, у тому числі матеріали космічної зйомки (див. Дистанційне зондування). Результати спеціалізованих і комплексних геологічних досліджень викладаються у вигляді карт, схем, профілів і текстових звітних матеріалів. В останні десятиліття широко застосовуються комп'ютерні методи обробки й зберігання інформації.
Витоки геології йдуть з глибокої стародавності і пов'язані зі спостереженнями античними вченими (Страбон, Плиний й інші) землетрусів, вивержень вулканів й інших природних явищ. У Середні віки з'являються перші описи й класифікації мінералів, судження про справжній природі викопних раковин як залишках вимерлих організмів і про великий у порівнянні з біблійними поданнями тривалості історії Землі (Леонардо да Вінчі). Як самостійна галузь природознавства геологія початку складатися в 2-й половині18 століття й остаточно оформилася на початку 19 століття, що пов'язане з іменами А. Вернера, Ч. Геттона, М. В. Ломоносова, У. Сміта й інших видатних учених. Праці Ч. Лайеля поклали початок розробці методу актуалізму, що дозволив розшифрувати події геологічного минулого. У кін. 19 – на початку 20 століття у провідних країнах світу виникають геологічні служби, починаються систематичні геолого-знімальні роботи. У Росії вони пов'язані з іменами А. П. Карпинського, Ф. Н. Чернишова, К. І. Богдановича й інших. У цей же час теоретичні питання геології продовжують розробляти Дж. Хол, Дж. Дана, Е. Ог, Е. Зюсс й інші. У наш час геологія перетворилася в один із провідних природничо-наукових напрямків, які активно розвиваються у більшості країн світу.
Джерело: | 
