Геохронологія (геологічне літочислення) - вчення про хронологічні послідовності
формування і про вік гірських порід, що складають земну кору. Відносна
геохронологія визначає відносний вік гірських порід без оцінки тривалості часу,
що протікав з моменту їх
утворення. Для цього використовується так званий
закон Стенсена (Стено), згідно з яким кожен з шарів осадових або вулканічних порід (лав) за умови непорушеної послідовності залягання молодше
нижчого. Відносний вік інших геологічних тіл (в т. ч. інтрузивних порід) визначається їх співвідношенням з
шаруватими гірськими породами. Встановлення послідовності освіти гірських порід
складає стратиграфію даного р-ну. Для порівняння стратиграфії віддалених один
від одного територій використовується палеонтологічний метод, заснований на
вивченні похованих в пластах
гірських порід скам'янілих залишків вимерлих тварин і рослин (морських раковин,
відбитків листя і т. д.).
Вчення Ч. Лайєля про повільні природні
перетвореннях лику Землі і класичної
праці Ч. Дарвіна та В. О. Ковалевського про еволюційний розвиток органічного
світу дали матеріалістичне обгрунтування палеонтологічним методом. В результаті праць декількох поколінь геологів була встановлена
загальна послідовність накопичення шарів земної кори, що одержала назву
стратиграфічної шкали. Верхня частина її (фанерозой) складена за допомогою
палеонтологічного методу з великою ретельністю. Для нижнього відрізку шкали (докембрій)
палеонтологічний метод має обмежене застосування через погане збереження чи відсутності скам'янілостей.
Внаслідок цього нижня - докембрійська - частина стратиграфічної шкали
розчленована менш детально. Верхня - фанерозойського - частина шкали ділиться
на 3 частини (групи, або ератеми): палеозой, мезозой і кайнозой. Кожна група
ділиться на системи. Кожна система підрозділяється на 2-3 відділи; останні, в свою чергу, діляться на яруси і підлеглі їм зони.
Стратиграфічна шкала є основою для створення відповідної їй
геохронологічної шкали, яка відображає послідовність відрізків часу, протягом
яких формувалися ті чи інші товщі порід. Кожному підрозділу стратиграфічної
шкали відповідають певні підрозділи геохронологічної шкали. Так, час, протягом
якого відклалися породи будь-якої з систем, носить назву періоду. Відділам,
ярусам і зонам відповідають проміжки часу, які
називаються відповідно: епоха, вік, час; ератемам відповідають ери. Підрозділи
стратиграфічної шкали, виділені за допомогою палеонтологічного методу, і
відповідні їм підрозділи геологічного часу, об'єднані в єдиній геохронологічної
шкалою, були затверджені в 1881 р. на 2-му Міжнародному геологічному конгресі в
Болоньї і з тих пір є загальноприйнятими в усьому світі.
Абсолютна геохронологія встановлює так званий абсолютний геологічний вік гірських
порід, тобто час, який минув з моменту їх утворення, зазвичай в мільйонах
років.
Джерело: |