 Географія грунтів – область ґрунтознавства, що вивчає загальні закономірності розподілу ґрунтів, а також ґрунтовий покрив окремих регіонів і планети в цілому (педосферу). Географія ґрунтів вивчає ґрунтовий покрив на різних ієрархічних рівнях будови педосфери в цілому, починаючи від мікрозакономірностей формування ґрунтів (мікрогеографія ґрунтів) і кінчаючи макрозакономірностями (макрогеографія ґрунтів). Як мікро-, так і макрозакономірності будови ґрунтового покриву (БГП) обумовлені тим, що ґрунтовий покрив планети являє собою безперервний ряд ґрунтів,що змінюють один одного, і які відрізняються якісними й кількісними параметрами (властивостями).
Ґрунтовий простір, у якому властивості практично не міняються ні у вертикальному, ні в горизонтальному напрямку, називають елементарним ґрунтовим ареалом , що представляє собою мінімальне однорідне тіло, виділене в педосфері при мікрогеографічних дослідженнях ґрунтів (детальному картографуванні ґрунтів). Прикладами ЕГА служать, як правило, різні природні й антропогенні форми мікро- і мезорельефа, а також неоднорідність землеутворюючих порід і рослинності. У рельєфі це западини, мікропідвищення (мурашині купини, борозни виорювання, сурчини, термітники ), ерозійні балки й інше. Змінюючи один одного покривні суглинки, морени, піски, леси, глини, кори вивітрювання, щільні породи й також обумовлюють формування різнорідних ЕГА.
Повторюване в просторі чергування різних за формою й походженням ЕГА утворить у ґрунтовому покриві неоднорідність ґрунтів, що зветься мікроструктурою. Типовим прикладом антропогенної мікроструктури є будь-який город, де штучно створені грядки породжують неоднорідність ґрунтового покриву на рівні ЕГА.
Натуральні й антропогенні мікроструктури розрізняються за складом ґрунтів. У силу цього вся розмаїтність мікроструктур і ґрунтів педосфери на рівні ЕГА вивчити навіть на сучасному рівні космічної техніки практично неможливо. Реально вивчаються більш загальні закономірності формування ґрунтів у педосфері, які обумовлені великими формами й типами рельєфу (долини рік, рівнини, низовини, височини, конуси виносу) .
Схема ґрунтового покриву різних рівнів ієрархії будується за типом російської мотрійки. Сама маленька мотрійка - це ЕГА, а сама більша - педосфера, весь ґрунтовий покрив планети. Відмінність полягає в тім, що педосфера складається з нескінченної кількості різноманітних ЕГА, які можна скласти (об'єднати) у більші структури (мотрійки), причому кожну з виділених структур-мотрійок географія ґрунтів вивчає в різних масштабах, залежно від поставлених цілей і практичних завдань.
Загальні закономірності будови всієї педосфери, обумовлені кліматом, вивчаються в оглядових, або дрібних, масштабах. Вони виражаються у вигляді горизонтальної й вертикальної зональності ґрунтів, виявленої основоположником ґрунтознавства В. В. Докучаєвим у кінці 19 століття. Зональність ґрунтів – відбиття макро– і мегаструктурних закономірностей розподілу ґрунтів у педосфері. Наприклад із Півночі на Південь примітивні ґрунти Арктики змінюються ґрунтами тундр і лісотундр (глеземи), хвойно-широколистяних лісів (підбури, підзоли, дерено-підзолисті, буроземи ), степів (чорноземи й каштанові), напівпустель і пустель (сіро-бурі, сіроземи й червонясто-бурі аридні), вологих субтропіків (червоноземи й жовтоземи), гумидних тропіків й екваторіальних лісів (червоні й жовті ферсіалітні й фералітні ґрунти) .
Ґрунтовий покрив зображують на ґрунтових картах у різних масштабах. Кожний з масштабів (детальний, великий, середній, дрібний або оглядовий) дозволяє відбити одну із закономірностей будови ґрунтового покриву, тобто один з рівнів ієрархії БГП. Самі детальні ґрунтові карти, на яких представлені тільки ЕГА, відбивають реальну будову ґрунтового покриву. У всіх інших випадках на ґрунтових картах зображений генералізований у різному ступені ґрунтовий покрив.
На базі карт ґрунтів є тематичні карти, що зображують окремі особливості ґрунтів планети: засолення, , розораність, забезпеченість живильними елементами, забруднення, родючість, характер використання під різні сільськогосподарські культури.
Географія ґрунтів відповідає за кількісний й якісний облік ґрунтових ресурсів світу, досліджує глобальні проблеми деградації ґрунтового покриву і його екологічну значимість для людини на сучасному етапі активного антропогенного й техногенного перетворення ґрунтового покриву.
Джерело: | 
