 Географічний підхід – загальнонауковий метод, що сполучає при аналізі будь-якої території (малого ареалу й населеного пункту, району, країни, об'єднання країн, континенту, глобальної системи) дві вимоги: облік простору й комплексність – «від геології до ідеології», за Н. Н. Баранським. Наприклад, в економічних роботах необхідна відмова від точкового підходу» до економіки країни, коли вся її розмаїтність описується інтегральними показниками й моделями без обліку просторових розходжень, що веде до перекручувань реальності й дезінтеграції єдиного економічного простору. При географічному підході неприпустима звичайна практика використання загальних архітектурних і будівельних проектів, нормативів і практик для всієї країни. Комплексність пов'язана з мінливістю провідних факторів соціального розвитку того або іншого регіону, коли головну роль можуть грати не тільки економічні, але й соціальні, природні, етнічні й інші фактори, а також синергетичні ефекти від їхнього сполучення на даній території.Географічний підхід має на увазі неприпустимість абстрактного підходу й закріплення пріоритету одного з факторів у дусі історичного матеріалізму, навчання про базис і надбудову. Він допомагає встановити реальну картину взаємодії різних факторів, включаючи успадковані традиції в господарстві, менталітет народу, що населяє дану територію, і складні залежності, пов'язані з географічним положенням.
Джерело: | 
