 Геофізичні методи – дослідження земної кори, використовуються в геофізиці. Засновані на вивченні фізичних полів: гравітаційних, магнітних, електричних, пружних коливань (сейсмічних, або акустичних), термічних (теплових), ядерних випромінювань (радіаційних). Виміру параметрів цих полів ведуть на суші й на морі, у повітрі й під землею. Одержувана інформація дозволяє визначати місцезнаходження геологічних структур, рудних тіл, водоносних горизонтів, прогнозувати несприятливі явища (землетруси, вулканічні виверження, цунамі), оцінювати стан природного середовища. Використовуються як природні, так і штучно створювані фізичні поля.
Розрізняють: гравіметричну розвідку, засновану на вивченні поля сили ваги Землі; магнітну розвідку, що вивчає природне магнітне поле Землі; електричну розвідку, що використовує штучні електромагнітні поля, рідше – вимір природних земних полів; сейсморозвідку, що вивчає пружні коливання, що поширюються в земній корі, викликані штучно (після вибуху або удару) або,які мають природне походження (сейсмічні хвилі, що виникають у результаті землетрусів або вивержень вулканів) ; геотермічну розвідку, засновану на вимірі температури гірських порід у шпарах; радіометричну розвідку, що досліджує природне радіоактивне випромінювання.
Джерело: | 
