 Геодезичні пристрої – механічні, оптико-механічні, електронні й радіоелектронні прилади, використовуються для виміру на місцевості довжин ліній, кутів і висот (перевищень). Застосовуються при створенні астрономо-геодезичних мереж, при топографічних зйомках, нівелюванні, інженерно-будівельних, гірських й інших роботах.
Для виміру довжин використовують сталеві мірні стрічки й високоточні світло-, радіо-, акустичні далекоміри різних конструкцій, що дозволяють вимірювати довжини від декількох десятків метрів до десятків кілометрів. Принцип визначення відстані простий, він заснований на вимірі часу проходження світлових, радіо– або звукових хвиль від далекоміра до вимірюваного об'єкта й назад. При цьому погрішність не перевищує тисячних часток вимірюваної відстані. Той же принцип використовується й у радіовисотомерах, установлених на літальних апаратах.
Кутомірні прилади – оптичні й електронні теодоліти – дозволяють визначати вертикальні й горизонтальні кути на місцевості з точністю до декількох секунд. При наземних фототопографічних зйомках широко використовують фототеодоліти, що сполучають теодоліт з фотокамерою. Обробка фототеодолітних знімків на спеціальних стереофотограметричних приладах дає об'ємні стереомоделі місцевості, які використовують для складання топографічних карт.
Для топографічної зйомки місцевості застосовують мензулу (креслярський планшет, укріплений на тринозі) і кіпрегель – прилад для прокреслювання напрямків і виміру відстаней і перевищень. З їхньою допомогою прямо в полі визначають положення й висоту характерних точок місцевості, наносять їх на планшет і відразу вичерчують топографічну карту в прийнятих умовних знаках.
Для геометричного нівелювання (визначення різниці висот) використовують нівеліри (оптичні прилади з горизонтальною візирною віссю) і спеціальні нівелірні рейки. З їхньою допомогою передають висоти від початкової точки траси нівелювання на наступну точку (пікет) - і так далі, з пікету на пікет, уздовж всієї траси.
Сучасна тенденція розвитку геодезичного приладобудування - перехід на електронні системи, що забезпечують високоточні виміри й фіксацію результатів у цифровій формі прямо в ході польової зйомки. Це зручно для комп'ютерної обробки даних й автоматичної побудови топографічних карт, планів, профілів.
Справжня революція в геодезії пов'язана з появою глобальних систем позиціювання (ГСП), що опираються на супутникові виміри. ГСП дозволяють визначати координати й висоти пунктів за допомогою системи штучних супутників, що постійно перебувають над Землею. ГСП, розташована в якій-небудь точці, одночасно вимірює відстані до чотирьох або більше штучних супутників Землі. Робиться це за допомогою електронних приймачів, що одержують спеціальні радіосигнали від супутників; тим самим ГСП як би засікає своє положення на місцевості. Таким чином, координати й висоти будь-якого пункту не треба передавати від інших пунктів геодезичної мережі, їх можна визначити автономно. Отримані дані швидко обробляють на портативних комп'ютерах. Це забезпечує високу оперативність й економічність геодезичних робіт навіть у важкодоступній місцевості, побудова геодезичних мереж, картографування всіх видів, прив'язку аеро- і космічних знімків, ведення інженерно-будівельних робіт, навігацію.
Джерело: | 
