Генріх  Мореплавець, Енріке (Dom Hen-rique o Navegador) (1394-1460) - португальський принц - син короля Жуана I Авіська, голова (магістр) християнського ордена, організатор численних морських експедицій з обстеження західного узбережжя Африки та частини Атлантики. В 1420 р. на кошти ордена заснував в Сагріші (Португалія) обсерваторію і морську морехідну школу і протягом 40 років направляв судна на Південь, на пошуки золота, рабів, морського шляху до Індії та африканської християнської країни «пресвітера Іоанна». Найбільш істотні географічні відкриття, зроблені його посланцями (сам він не плавав), - виявлення архіпелагу Мадейра (1419-20), а також о-вів Азорських (1427-59) і Зеленого Мису (1456-60). Капітани принца обстежували і нанесли на карти 3600 км берега Африки - від Гібралтару до 11 ° півн. ш., оглянули нижні судноплавні ділянки ряду річок, в тому числі Сенегалу і Гамбії. Генріх Мореплавець (це прізвисько він отримав в 19 ст.) зіграв величезну роль в історії Португалії. Завдяки йому в країні було підготовлено багато досвідчених мореплавців, її торговий флот став першим в Європі. При ньому почалася масова торгівля африканськими рабами, дресирування собак для лову людей і експлуатація перших (острівних) португальських колоній. Основоположник навігаційної науки в Португалії, ініціатор систематичних експедицій, який мріяв про відкриття морського шляху до Індії, Генріх зробив для дослідження Землі не менше, ніж багато мореплавців і мандрівників, ризикували життям.