 Долина – від’ємна, лінійно витягнута форма рельєфу, замкнута у верхів'ях і відкрита внизу, має загальний ухил зверху вниз. Зазвичай обмежена крутими бортами, часто з серією ступінчасто розташованих терас. Утворення долин найчастіше обумовлене розмиваючою роботою протікаючих вод (ерозією), що створюють на земній поверхні витягнуте пониження, але в утворенні цих форм можуть брати також участь розломи земної кори, що формують первинну тріщину або зону роздроблених порід, які легше піддаються розмиву. При заповненні річкової долини льодовиком останній обробляє дно і борти долини, надаючи їй ночвоподібну форму (льодовиковий трог). Важливу роль у формуванні долин грають інші екзогенні процеси – зсуви, обвали, осипи, а в аридних областях і вітер (еолові процеси). Довжина долин досягає багатьох сотень кілометрів, глибина – декількох кілометрів. Залежно від форми розрізняють: каньйони, ущелини, теснини, ночвоподібні, симетричні і асиметричні долини.
Джерело: | 
