Докучаєв Василь Васильович (1846-1903) - російський природодослідник, засновник
генетичного грунтознавства та зональної агрономії. Професор Петербурзького
університету. В 1871-77 роках вивчав рихлі відкладення і
будову річкових долин у
верхів'ях Волги, Західної Двіни та Дніпра. Підсумки цих
робіт узагальнені в магістерській
дисертації «Способи освіти річкових долин Європейської Росії» (1878). Світову
славу принесла Докучаєву монографія «Російський чорнозем», захищена як
докторська дисертація в 1883
р. В ній він вперше встановив
поняття про грунт як особливе природне тіло, що
утворюється при взаємодії рельєфу, материнської породи, клімату, рослинності і
тварин. Під керівництвом Докучаєва працювали кілька великих експедицій: Нижньогородська (1882-86), Полтавська
(1888-94), в степах Росії (1892-98). Подання Докучаєва про зональності природи
лягли в основу вчення про географічні ландшафти та географічні зони. Ідеї Докучаєва справили великий вплив на розвиток лісознавства,
меліорації, гідрогеології, динамічної геології, фізичної географії,
геоботаніки, геоморфології.
Джерело: |