 Біоценоз - складна багатовидова система спільно існуючих живих організмів, що населяють ділянку суші або водойми й, які характеризуються певними відносинами як між собою, так і з абіотичними (неживими) компонентами навколишнього середовища. Біоценоз сформувався в процесі тривалої еволюції живих істот біосфери Землі. Особливу категорію представляють агробіоценози, де взаємини організмів свідомо регулюються людиною. Термін «біоценоз» був запропонований в 1877 р. німецьким біологом К. Мебіусом.
Найважливіша структурна частина біоценозу – фітоценоз (рослинне співтовариство). За визначенням В. Н. Сукачова (1954 р.) це «сукупність як вищих, так і нижчих рослин, що живуть на даній однорідній ділянці земної поверхні, з тільки їм властивими взаєминами як між собою, так і з умовами місцеперебування й тому створюють свою особливу фітосферу». Інша структурна частина – зооценоз, – сукупність тваринного населення даної ділянки.
Всі живі організми є об'єктами харчування інших організмів (див. Ланцюги харчування). Вони підрозділяються на трофічні групи: продуценти (виробники), консументи (споживачі), редуценти (відновлювачі). У біоценозі організми вступають у різноманітні відносини, які визначають умови життя, способи добування їжі й завоювання нового життєвого простору. Ці взаємини можуть бути нейтральними, негативними (конкуренція), позитивними (симбіоз), позитивними для одного й негативними для іншого (хижацтво, паразитизм).
Біоценози постійно зміняються в результаті діяльності організмів, які входять до них. Необоротні послідовні зміни фітоценозів називаються сукцесіями. Циклічні зміни, що відбуваються від року до року, називаються флуктуаціями. Історичний процес формування нових ценозів, що триває сотні років, називається філоценогенезом.
Джерело: | 
