Сєдов Георгій Якович (1877-1914) — російський полярний дослідник і гідрограф. У 1902-1904 рр. за завданням оловного гідрографічного управління проводив гідрографічні дослідження в Баренцовому і Карському морях. У 1908 р. чолив експедицію до гирла річки Колими. У 1912 р. запропонував проект експедиції до Північного полюса. У серпні 912 р. експедиція на кораблі «Св. Фока» вирушила з Архангельська, взявши курс до Землі Франца-Йосифа. Але біля берегів Нової Землі була змушена зазимувати. Підчас зимівлі Сєдов дослідив і описав північно-західне узбережжя Нової Землі. У 1913 р. експедиція досягла Землі Франца-Йосифа. Тут корабель був затертий льодами. Під час другої зимівлі Сєдов і більша частина команди захворіли на цингу. 5 лютого 1914 р. Сєдов з двома товаришами вирушив на обаках до Північного полюса. На шляху до нього, неподалік від острова Рудольфа, Сєдов помер. Його поховали на цьому острові. В Арктиці експедиція зібрала багато матеріалу океанографії, метеорології, земного магнетизму. Ім'ям Седова названо дві затоки та пік на Новій Землі, мис на Землі Франца-Йосифа, архіпелагу Карському морі, острів у Баренцовому морі, мис в Антарктиді.
