Кук Джеймс (1728—1779) — видатний англійський мо­реплавець. Здійснив три навколосвітні подорожі. Служив на торгових суднах, а в 1755 р. перейшов на військовий флот. У 1768—1771 рр. керував експедицією на кораблі «Індевор», яка вирушила у південну частину Тихого океа­ну з метою відкриття нових земель, зокрема гіпотетичного

Південного материка. Під час цієї експедиції було встанов­лено, що Нова Зеландія є островом, а не виступом Півден­ного материка, і було відкрито східне узбережжя Австралії. У 1772—1775 рр. Кук очолив другу експедицію у пошуках Південного материка. На кораблях «Резольюшен» і «Ад-венчер» декілька разів перетинав Південне полярне коло, однак Південного материка не виявив і заявив, що його взагалі знайти неможливо. Підчас цієї експедиції були "від­криті Південні Сандвічеві острови, острови Нова Каледонія, Норфолк, Південна Георгія. У 1776 р. Кук вирушив у третю подорож на кораблях «Резольюшен» і «Дісковері». Метою експедиції було дослідження північної частини Тихого оке­ану і пошук Північно-західного проходу. Відкрив Гавайські острови. На одному з островів у сутичці з місцевим насе­ленням у 1779 р. Дж. Кук був вбитий. У 1780 р. експедиція повернулась до Англії. Під час навколосвітніх експедицій Кука було відкрито острови Товариства, східний берег Ав­стралії, східний берег Нової Зеландії. Встановлено, що Нова Зеландія складається з двох островів, відкрито про­току між ними; доведено, що Нова Гвінея — острів; вперше . пройдений Тихий океан між 60 і 70° південної широти. Дослі­джено узбережжя островів Ньюфаундленд, Вест-Індії, Нової 'Зеландії, Великий Бар'єрний риф. Досягнуто 7.1° південної широти. Висловлено припущення, що вупомірних широтах південної півкулі суцільним кільцем простягається океан. Дж. Кук вважав, що південні полярні області недоступні. Його ім'ям названо групу островів у Тихому океані, гору на острові Південний у Новій Зеландії, затоку біля берегів Аляски.