Великий давньогрецький історик та географ Геродот багато подорожував, але
лише в межах відомого тоді світу. І все ж він спробував вивести загальний
закон, за яким побудовано світ. Це - закон симетрії. Але Землю він також вважав
пласкою, що омивається з усіх боків океаном. Рух же Сонця по небосхилу та
коливання рівня води в Нілі пояснював так.
Взимку холодні вітри змушують світило, як думав Геродот, рухатися
південнішим шляхом, прямо над долиною верхнього Нілу, спричиняючи сильне
випаровування нільської води. Тому взимку рівень води в річці дуже падає.
Влітку Сонце проходить північніше і випаровування на верхньому Нілі
зменшується, тому і прибуває води.
Поділяючи уявлення Геродота про те, що скрізь і всюди у світі панує
симетрія, філософ Платон, що жив у VI і V століттях до н. е., намалював таку карту. У центрі Всесвіту, розташовується куляста Земля, і всі небесні тіла
обертаються довколо неї. Так уперше з'явилося уявлення про кулястість Землі -
спочатку як здогад. Його Геродот підтримав учень Платона Арістотель, що написав
свою «Географію» - книгу, в якій об'єднав усі тогочасні знання, зокрема і
власні спостереження під час подорожей Грецією та узбережжям Егейського моря,
яким він віддав дванадцять років свого життя.
Джерело: |