Залізні руди – природні мінеральні утворення, використовувані для промислового виробництва заліза (чавуну і сталі).
Залізняк складений зазвичай оксидними мінералами: магнетитом, титаномагнетитом, гематитом, гетитом, гідрогетитом. Рідше розробляються карбонатні (сидерит, сидероплезит) і силікатні (шамозит, тюригіт) руди. Вміст Fe коливається від 16 до 70 %. Якість руд залежить від присутності домішок – шкідливих (P, As і S, Zn, Pb) і корисних (Mn, Ni, Co, Cr, B,V). Головні промислові типи родовищ заліза: залізисті кварцити (65 % запасів), осадові (15 %), скарнові (більше 8 %), магматичні (8 %).
Найбільше число унікальних родовищ (1 млрд. т. запасів) відомі серед залізистих кварцитів, напр. Стойленське, Лебединське, Гостіщевске та ін. родовища Курської магнітної аномалії (КМА).
Загальні світові запаси залізняку перевищують 290 млрд. т. Найбільшими запасами володіють Росія (св. 46 млрд. т – 15,9 % світових), Австралія, Китай, Бразилія, Україна, США. Відомі залізорудні басейни: Криворізький (Україна), КМА (Росія), Мінас-Жейрас (Бразилія), р-ну Верхнього озера (США, Канада), Хамерслі (Австралія) та ін.
У 2000 р. в світі було здобуто 590 млн. т залізняку (за змістом металу в руді), в т.ч. в окремих країнах (млн. т): Бразилія – 125, Австралія – 113, Китай – 73, Індія – 51, Росія – 48, Україна – 30, США – 29, Канада – 23, ЮАР – 22, Швеція – 12.
