2009-03-11 turmir.com  Півроку вони вели переговори, а недавно 16 представників туристичних фірм, письменники і журналісти з Токіо відвідали агросадиби "Бокораш". На Паску її власники готуються прийняти перших туристів з Японії.
Михайло і Тетяна Гички з гірського Синевіра Міжгірського району Закарпаття в туристичному бізнесі працюють сьомий рік. Спочатку переробили власну хатину, в якій одночасно розміщують 10 туристів. Недавно прибудували невеликий котедж і колибу. Агросадибу "Бокораш" для знайомства з сільським туризмом уподобали японські тур оператори. Пан Михайло зустрів групу в Львові, власним мікроавтобусом привіз в Синевір, влаштувавши по дорозі пізнавальну екскурсію.. "Дивувалися з живописних пейзажів гірської глибинки. У нас також є гори, але Закарпаття приголомшує своєю природною автентікою, - говорить керівник групи Ватанабе Сан, яка спілкується англійською мовою через перекладача. - Ми хотіли побачити як живуть люди з української глибинки, і в першу чергу нас цікавило, що ж воно таке - агротуризм, подібного у нас немає ". Доки гості відпочивають з дороги, хазяйка накриває столи. У колибі пахне свіжою сосною. На стінах - мисливські трофеї, на кріслах - покривала і шкури тварин. "У кімнаті - по дві людини, обов'язково щоб ліжка стояли окремо, тому що не ляжуть спати, - повчає хазяйка. - Меню погоджували заздалегідь. Зараз з жінкою посмажимо стейк, м'ясні рулети і ковбаси. Буде і токан з бринзою, - Хазяйка знімає з вішалки вишиванку і гуцулський кептур, бере гуню і йде до колиби. На столі - горянські смаколики: страви з м'яса, бринзи, грибів, овочеві салати і напої. Туристів пригощає пані Тетяна, яка власноруч готує сніданок, обід і вечерю. Японці цікавляться інгредієнтами, записують рецепти грибного супу і тістечок. "Всі страви - домашні, а продукти - натуральні: молоко, м'ясо, яйця, сир, сметана, овочі і фрукти - все своє. Тримаємо індиків, качок, курей, є і кролики і поросята. Хліб також печу сама. А варення і джеми не переварюю, щоб зберегти вітаміни ", - жінка відкриває баночки із запашним варенням з вишні, смородини і чорниці. Розважають гостей музиканти. А народну співанку "Чом ти не прійшов", затягують разом, ось тільки слів японці не знають. Гості показують горянам майстер-клас із заварювання чаю і одягання кімоно. За столом бачу спиртні напої. Але доки вино або горілку господарі відразу не налили у фужери, гості до спиртного не торкнуться, такий в Японії звичай. Втім Закарпатське вино їм до смаку, келихи швидко пустіють, Хазяйка пропонує інші сорти. За бесідою час тече непомітно. Окрім живописних пейзажів Закарпаття японців вразив сільський колорит, а корови на господарстві для іноземців - справжня чудасія. "Тут багато чистих гірських джерел, вода б'є прямо з-під землі і така прекрасна, а у нас мінералка лише в пляшках, - ділиться враженнями Ватанабе Сан. - Сподобалася і структура будинку горців, деякі навіть робили креслення як звести колибу бокорашів ". Сільський туризм в даний час набирає обороти. Туристів залучає природа, затишна садиба і щирість з якою горці приймають гостей. "Поганих туристів не буває, до кожного потрібно знайти підхід, - переконує пан Гичка. - Ми з дружиною дуже хвилювались, оскільки японці в нашій агросадибі вперше. Ретельно готувалися, переговори вели 4 місяці довго погоджували меню, екскурсійну програму. Вони уміють рахувати гроші, мало не на всьому просили знижки. І хвала Богові, всі задоволені, навесні чекаємо туристів ".
Прикрепления: |