 В будь-яку пору року цей скелястий мис із хаосом здиблених каменів і реліктовим лісом зустріне вас тишею, спокоєм і казковим світом яскравих фарб неба, гірського лісу й моря. Через багатство природи і загадки мис Айя називають „загубленим світом”...
На Південному березі Криму, на території Балаклавського району, розташовано один з найбільш мальовничих куточків півострова - мис Айя ("Святий" – в перекладі з грец.)
Мис Айя утворений скелястою громадою гори Кокія-Кая (557 м над рівнем моря) і пов'язаними з нею із півночі - горою Самналих-Бурун (580 м над рівнем моря), зі сходу - горою Куш-Кая (666 м над рівнем моря). Скелі, складені верхньоюрськими мармуроподібними вапняками, круто падають у безодню моря. У західній частині скелястий і стрімчастий берег мису Айя переходить в урочище Аязьма, а його східна прибережна смуга обмежена скелястим обривом гори Куш-Кая - урочищем Батиліман. На вершині мису Айя видні руїни середньовічного укріплення, серед яких, ймовірно, була і церква. У назвах гір вигадливо переплелися язичницькі традиції християнської і мусульманської культур. Дістатися до найсхіднішого з урочищ мису Айя можна лише морем.
Тут, на мисі, у далекому геологічному минулому частина приморського гірського спорудження Криму відкололася по тектонічному розламу і поринула під рівень Чорного моря. Мис Айя складений щільними мармуроподібними вапняками – осадовими гірськими породами, що мають верхньоюрський вік. Колірна палітра їх неймовірно різноманітна: рожево-білі, червоно-сургучеві, коричневі, білі, кремові, жовті, зелені.
 Особливо гарні червоні й темно-рожеві вапняки із включеннями прадавньої скам'янілої фауни - коралами, морськими їжаками, морськими ліліями, раковинами різноманітних молюсків. У геологічних відкладаннях урочища Аязьма нерідко трапляються гігантські амоніти - раковини великих головоногих молюсків, що жили у теплому юрському морі. На мисі Айя були знайдені мармуроподібні вапняки незвичайного забарвлення - чорно-золотаві із включеннями мінералу піриту, що світиться.
Сонце, морські течії й практично повна відсутність прісної води створили тут особливий мікроклімат, у якому збереглися найрідші тварини і рослини. В 1982 році, з метою збереження у природному стані цього унікального природного комплексу, був створений державний ландшафтний заказник "Мис Айя", загальною площею 1340 га. Він включає: скелястий мис Айя, урочище Аязьма, Батиліман і прилягаючу акваторію моря (150 га).
Зелений світ мису Айя нараховує до 500 видів рослин, з яких 28 видів занесені до Червоної книги України. Над грандіозними обривами мису Айя смарагдовим покривалом розкинулися ліси з ялівця високого й сосни Станкевича. Ця рудокора сосна, одягнена в тонку й довгу яскраво-зелену і світло-зелену хвою, уперше виявлена в Криму відомим ученим В.І. Станкевичем. Внаслідок виняткової посухостійкості вона росте навіть там, де немає й натяку на ґрунтовий покрив - на голих вапняках. Окремі дерева на цьому мисі мають вік більше 200 років і досягають 8-10 метрів висоти при діаметрі стовбурів більше півметра. А в урочище заказника Аязьма є цілий гай з сосни Станкевича, подібному якому немає більше ніде у світі.
 Другим значимим представником рослинного світу мису Айя є реліктовий яловець високий. Ці мужні дерева зі смолистими скрученими стовбурами можуть жити до 3-4 тисяч років, перебуваючи в постійній боротьби з гострими каменями скель. У районі урочища Батиліман зустрічаються кряжисті старці ялівця високого, що досягли 200-літнього віку. На планеті залишилося так мало ялівцевих лісів, що вони практично перебувають на межі свого зникнення.
Разом із сосною Станкевича в тутешніх лісах ростуть суничне дерево (єдине аборигенне вічнозелене дерево), дуб пухнатий, ясень. У чагарниковому ярусі лісу представлені іглиця понтійська, жасмин чагарниковий, плющ кримський, тримай-дерево, які утворюють іноді труднопрохідні зарості. Тут, у районі мису Айя, у гаях дубу пухнатого зустрічаються 16 з 38 видів кримських орхідей. Усі ці дивні рослини занесені до Червоної книги України.
Своєрідним є і тваринний світ мису Айя. Із ссавців тут живуть лисиця, заєць-русак, кам'яна куниця, білка, кажани. Найпоширеніші птахи – синиця, чорний дрізд, сойка. На мисі живе також кримський геккон, занесений до Червоної книги України. Часто зустрічаються тут і споконвічні мешканці гірсько-лісового Криму: кримський шляхетний олень, козуля, горнокримська лисиця, а також завезений в 1957 році дикий кабан, що широко поширився у Криму.
 У прибережних водах заповідного аквального комплексу живе велика видова різноманітність: два види чорноморських дельфінів, чорноморська акула-катран, два види крабів: кам'яний і мармуровий, занесені до Червоної книги України. З риб найпоширеніші: кефаль, ставрида чорноморська, морський їжак, морський окунь, собачки морські, численні бички й ін. На кам'яних острівцях прибережної частини заказника постійними мешканцями є баклани й чайки.
Однак не тільки унікальною рослинністю і тваринним світом відомий район мису Айя. З цим місцем пов'язані ще й деякі геологічні загадки й сюрпризи. На берегах мису Айя виявлені численні підводні печери й гроти, а також ділянки тріщенуватих порід, у яких чітко спостерігається субмаринне розвантаження карстових підземних вод. У деяких місцях субмаринні води утворюють справжні грифони – потужні висхідні потоки й купола прісної води у морській товщі (водні "смолоскипи").
Підводний ландшафт цих місць не менш мальовничий, ніж прибережний. Кілька скельних кряжів ззовні нагадують коралові рифи. Видимість під водою часто перевищує 20 метрів; підводні гроти виступають чудовою принадою для любителів дайвингу з усього світу.
Ароматний подих сосни і ялівця, їх життєрадісні тони й вікові таємниці, розсипані в проміжках між деревами, тиша й спокій, створюють тут особливий, незабутній світ повної гармонії людини з природою.
Джерело: http://7chudes.in.ua
Прикрепления: |