Талановитий, але бідний моряк Абель Янсзон Тасман (1603-1659) «посмів» покохати дочку губернатора Нідерландської Індії (нині Республіка Індонезія) та навіть відважився просити у високородного та багатого батька її руки. Вирішивши назавжди позбавитись «нахабного злидаря», губернатор послав його в небезпечну для того часу тривалу подорож на пошуки Південного материка в водах Тихого й Індійського океанів, з якого, як він сподівався, той не повернеться. У 1642 р. із порту Батавія (нині Джакарта), що розташований на острові Ява, Тасман поплив через Індійський океан на південь до 40-ї паралелі, а потім тривалий час плив на схід. З годом моряки побачили вдягнені зеленню гірські береги якоїсь землі. Тасман назвав її Ван-Дименовою. Однак досліджувати її не зміг, тому що серед забобонних матросів пройшла чутка, нібито вони досяг-ли країни, що заселена велетнями. Ван-Дименова земля більше ніж 150 років вважалася південним півостровом Австралійського материка. І тільки в кінці XVIIIст. з'ясували, що це острів, відділений від материка вузькою протокою. Острів справедливо почали звати ім'ям його першовідкривача — Тасманією.