Відомо, що до кінця ХІХ ст. дикі коні (степовий і лісовий тарпани) були звичними мешканцями як степової зони, так і Полісся України. Проте, ці тварини поступово були витиснені людиною з своїх природних жител. У 1998 році біосферним заповідником Аськанія-Нова була розроблена програма створення природньої популяції коней Пржевальського в зоні відчуження і в зоні обов'язкового відселення Чорнобильської АЕС. У 1998-1999 рр. сюди завезли 31 тарпана і провели роботу по їх акліматизації перед випуском на свободу.
Коні досить швидко розселилися по території, за три роки після випуску відійшовши більш, ніж на 20 км від центру акліматизації. За цей же час їх поголів'я збільшилося удвічі і продовжує рости. Хорошій фізичній формі і вгодованості коней Пржевальського сприяють велика кількість зеленого корму літом і м'яка безвітряна зима.
Тарпани вважають за краще триматися переважно на відкритих ділянках, — а для укриття від негоди взимку і від гнусу літом охоче використовують покинуті ферми, сараї і ін.
Прикрепления:
Категория: Світ природи |
Просмотров: 1120 |
Добавил: Sveta
| Рейтинг: 0.0/0 |