У перший день занять після літніх канікул учень середньої школи № 556 Приморського району Санкт-Петербурга приніс в клас іржавий бойовий снаряд, знайдений в лісі під час походу за грибами. Учень знав, що вчитель, що викладає основи безпеки життєдіяльності, постійно нарікав на недолік наочності. Викладачеві подарунок сподобався; він поставив снаряд на полицю в навчальному класі, разом з іншими предметами, які дітям належало пізнавати, щоб згодом не чіпати, не піднімати, не штовхати ногою і т.п.
Іржавий снаряд простояв на полиці майже до Нового року; але якось один з батьків, заглянувши в клас, засумнівався в безпеці «наочності» і викликав омонівців, а ті — саперів. Бувалі сапери ахнули: снаряд був набитий порохом, який за осінь добре підсохнув і подекуди став навіть висипатися з проржавілої оболонки. «Наочність» вивезли за місто і підірвали, а вчителя звільнили за некомпетентність. Все добре, що добре кінчається...
Прикрепления: |