 Смог - інтенсивне хімічне забруднення повітря
викидами від промислової діяльності. Спостерігається у великих містах і
індустріальних районах. Відомий смог двох типів: димний туман, або сірчаний
зміг (лондонський тип смогу), і фотохімічний зміг (лос-анджелеський
тип). Той, що утворився зміг будь-якого з двох типів набагато більш шкідливий
для здоров'я, ніж набір всіх його компонентів по окремості. Особливо важкі
наслідки спостерігаються, коли зміг не зникає протягом довгого часу. Цьому
сприяють температурні інверсії, слабі вітри,
відсутність опадів, скупчення забруднень в
долинах і улоговинах.
Димний
туман, що дав
назву всьому явищу (від англійських слів «smoke» – дим і «fog» – туман),
утворюється в результаті реакції продуктів
неповного згоряє або відходів хімічного виробництва з
краплями води в тумані. Як правило, серед
забруднюючих речовин знаходяться оксиди сірки,
азоту і інших елементів, і при їх реакції з краплями води в тумані утворюються їдкі кислоти. В
результаті при вдиханні смогу з'являється
відчуття задухи і різі в горлі, краплі кислот роз'їдають слизисту оболонку дихальних
шляхів, що може привести
до серйозного захворювання, аж до смертельного результату.
В грудні 1952 р. в Лондоні від димного туману загинуло 4000 чоловік.
Фотохімічний смог утворюється при реакції між собою
вуглеводнів, озону, оксидів азоту і інших домішок
(в основному що поступають в атмосферу з
вихлопів автотранспорту) при обов'язковій участі сонячної радіації достатньої
інтенсивності. Тому фотохімічний смог частіше утворюється в низьких широтах в
літній час, в ясну погоду, вдень. Великі міста з
інтенсивними викидами вихлопних газів в субтропіках і тропіках – типові місця,
де фотохімічний смог відбувається регулярно
(Лос-Анджелес, Мехіко, Токіо). В останні десятиріччя в розвинутих країнах
завдяки природоохоронним заходам якість повітря в містах поліпшується, і повторюваність смогів знижується.
Джерело: | 
